Вплив складу катіонів та ємності обміну на родючість ґрунту
3 хв читання
Як склад катіонів впливає на живлення рослин та властивості ґрунту
Від складу обмінних катіонів безпосередньо залежить реакція ґрунтового розчину та фізичний стан ріллі. У більшості родючих ґрунтів основу поглинального комплексу становлять кальцій і магній. При внесенні розчинних мінеральних добрив (наприклад, NH₄NO₃ або KCl) у ґрунтовий розчин витісняються ті катіони, які переважали в ґрунті. У чорноземах це буде нешкідливий кальцій, тоді як у кислих дерново-підзолистих ґрунтах витісняються водень і алюміній, що призводить до небезпечного підкислення середовища.
Обмінні катіони також визначають фізичну структуру ґрунту, викликаючи склеювання (коагуляцію) дрібних колоїдних частинок. Сила цього процесу безпосередньо залежить від валентності катіона і зростає в кислому середовищі (при лужній реакції вона слабшає). Здатність катіонів з'єднувати ґрунтові частинки збільшується в такому порядку: NH₄⁺ < Na⁺ < K⁺ < Mg²⁺ < Ca²⁺ < H⁺ < Fe³⁺ < Al³⁺.
Якщо в ґрунті переважає кальцій, колоїди стабільно коагулюють, формуючи сприятливу дрібногрудкувату структуру. Навпаки, висока концентрація натрію руйнує водотривкість ґрунтових агрегатів. У результаті погіршуються фізичні властивості ґрунту, його водний та повітряний режими.
При витісненні натрію з ґрунтового поглинального комплексу в розчин утворюється гідрокарбонат натрію. Ця сполука зумовлює лужну реакцію середовища, яка вкрай несприятлива для росту більшості культур.
- Ca і Mg у чорноземах — 80–90 % ємності обміну
- H і Al у червоноземах і підзолах — 50 % і більше
- Одиниця вимірювання ЄКО — ммоль-ек/кг ґрунту
Від чого залежить ємність катіонного обміну
Ємність катіонного обміну (ЄКО) — це максимальна кількість катіонів, яку ґрунт здатний утримувати в обмінному стані. Даний показник характеризує поглинальну здатність ріллі і визначає, наскільки добре ґрунт утримує поживні речовини від вимивання. Величина ЄКО залежить від чотирьох ключових факторів:
- Гранулометричний склад: чим більше в ґрунті глинистих і мулистих частинок, тим вища ємність поглинання. Глинисті та суглинисті ґрунти утримують катіони значно краще за супіщані та піщані.
- Мінералогічний склад колоїдів: переважання мінералів монтморилонітової групи та гідрослюд збільшує ЄКО. Мінерали групи каолініту, а також гідроксиди заліза та алюмінію, навпаки, знижують її.
- Вміст гумусу: органічна речовина різко підвищує ємність обміну, тому в чорноземах вона істотно вища, ніж у дерново-підзолистих ґрунтах.
- Кислотність середовища: кисла реакція знижує негативний заряд ґрунтових колоїдів, через що падає і сама ємність обміну катіонів.
Піщані та супіщані ґрунти мають найменшу ємність обміну катіонів через вкрай низький вміст колоїдів. З цієї причини вони мають найнижчу природну родючість.
Нижче наведено дані щодо вмісту обмінних катіонів у різних типах ґрунтів на різних глибинах (у ммоль-ек/кг):
| Ґрунт | Глибина взяття зразка, см | Ca | Mg | H, Al | Na | Ємність обміну катіонів |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Червонозем | 0–14 | 20 | 40 | 110 | — | 170 |
| 14–40 | 10 | 10 | 80 | — | 100 | |
| Дерново-підзолистий | 0–14 | 50 | 20 | 70 | — | 140 |
| 20–30 | 30 | 20 | 50 | — | 100 | |
| Сірий лісовий | 0–10 | 140 | 20 | 40 | — | 200 |
| 20–30 | 150 | 20 | 30 | — | 200 | |
| Чорнозем потужний | 0–10 | 500 | 100 | 50 | — | 650 |
| 20–30 | 390 | 100 | 10 | — | 500 | |
| Солонець стовпчастий | 1–6 | 100 | 40 | — | 20 | 160 |
| 9–14 | 90 | 150 | — | 90 | 330 |
Як надлишок водню руйнує ґрунт і чим регулювати склад катіонів
Накопичення поглиненого водню поступово руйнує мінерали ґрунтового поглинального комплексу. У результаті цих процесів погіршується фізична структура ґрунту на полі. Додатково падає ємність обміну, що знижує здатність ґрунту утримувати поживні речовини.
При витісненні іонів водню та алюмінію в ґрунтовий розчин збільшується його кислотність. Це безпосередньо пригнічує культурні рослини і заважає їхньому нормальному розвитку.
Склад і співвідношення обмінних катіонів у ґрунті необхідно регулювати штучно. Для цього в агрономічній практиці застосовують хімічну меліорацію. Вибір конкретного меліоранту залежить від типу ґрунту та характеру проблеми:
- У кислі дерново-підзолисті ґрунти вносять вапно;
- У солонцеві ґрунти вносять гіпс.
Читайте також
Агрохімія Студентові
Кислотність ґрунту: види, показники та вплив на рослини
Агрохімія Студентові
Роль катіонного обміну та гумусу у буферності ґрунту
Агрохімія Студентові